Використання учасниками господарських та цивільних правовідносин зарахування зустрічних однорідних вимог як способу погашення заборгованості не є чимось новим.

Такий спосіб є вигідним у тому випадку, коли контрагенти здійснюють один з одним операції як купівлі так і продажу, або якщо контрагенти пов’язані операціями імпорту та експорту.

Але не так давно у сфері зовнішньоекономічної діяльності такий спосіб був неможливим через запровадження Національним Банком України обов’язкового продажу частини іноземної валюти. Запровадження НБУ такого заходу зобов’язувало підприємців при надходженні у іноземній валюті продавати частину валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку.

Також у зв’язку з введенням обов’язкового продажу іноземної валюти банк не мав права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Крім того, податківці неодноразово зазначали, що виконання зобов’язань у сфері ЗЕД повинно відбуватися лише у грошовій формі.

Однак, Постановою правління Національного банку України № 78 від 18.06.2019 року «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» було скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом.

Таким чином після скасування обов’язкового продажу валюти автоматично не діють і «обмеження» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наразі припинення зобов’язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. N 7, відповідно до якого банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання у сукупності наступних умов:

• вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
• вимоги однорідні, тобто мають однакову правову природу (при цьому допустиме походження вимог з різних підстав);
• строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги;
• між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Отже, чинне законодавство надає можливість припинення зобов’язань за операціями з експорту й імпорту товарів, які передбачають розрахунки в грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів у разі дотримання у сукупності умов зазначених вище.