Як не зробити борг сімейним

11 October 2021

Мати борги не дуже приємно, але не менш неприємно не могти повернути свої гроші, що передані в борг. Існує чимало механізмів для убезпечення себе як кредитора від ситуацій неповернення боргу позичальником – написання боржником розписки, укладення письмового договору з нотаріальним посвідченням та з умовою накладення виконавчого напису нотаріуса. Однак, якщо борг не повертають, то в процесі його стягнення можуть виникнути обставини, які завадять успішно повернути власні кошти, навіть попри те, що ви вжили для цього всіх необхідних заходів.

Однією з таких обставин є сімейний стан боржника. Коли боржник неодружений, тут все зрозуміло – він взяв борг, йому й віддавати. Проте, якщо боржник одружений, то все трохи складніше.

Так, відповідно до частини 2 статті 65 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Водночас, в тій же статті зазначено, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Отже, якщо ви позичили комусь кругленьку суму, а потім виявилося, що дружина/чоловік боржника на це не надавали згоди, то така/такий дружина/чоловік можуть звернутися до суду з тим, щоб визнати цей договір позики недійсним. І якщо договір позики буде визнано судом недійсним, позикодавець буде зобов’язаний вам повернути отримані грошові кошти, звісно ж якщо вони у нього будуть. При цьому не визначено, в якій формі має бути надана така згода другого з подружжя. Таким чином, можна припустити, що ця згода може бути надана як усно, так і письмово. Однак, якщо згода була надана усно, то у випадку подачі другим з подружжя позову про визнання недійсним договору позики, буде важко довести надання такої згоди.

Разом з тим, частиною 3 тієї ж статті передбачено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Тобто, наприклад, якщо ви позику грошових коштів оформляєте нотаріально посвідченим договором, то згода другого з подружжя на укладення цього договору має бути обов’язково надана письмово. Зазвичай, для оформлення договору таку згоду буде просити нотаріус, однак в першу чергу у наявності згоди повинні бути зацікавлені ви як позикодавець.

Крім того, у частині 3 статті 65 Сімейного кодексу України встановлено, що згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Якщо розглядати договір позики грошових коштів, то саме цей договір не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення, а відтак письмова згода другого з подружжя на укладення договору позики не повинна обов’язково нотаріально посвідчуватися (навіть якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору), достатньо простої письмової згоди.

Проте, при укладенні договорів, щодо яких законодавство містить вимогу про їх обов’язкове нотаріальне посвідчення і (або) державну реєстрацію, згода другого з подружжя на їх укладення має бути обов’язково нотаріально посвідченою.

Однак, згода другого з подружжя ще не все. Існує ймовірність того, що ваш боржник не зможе вам повернути борг, тоді постане питання повернення за нього боргу її/його дружиною/чоловіком. Проте, для того, щоб пред’явити вимоги щодо повернення боргу до другого з подружжя необхідно дотриматися ще однієї умови.
Відповідно до частини 4 статті 65 Сімейного кодексу України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

З огляду на зміст наведеної норми, можна стверджувати, що якщо при оформленні договору позики в договорі буде зазначено, що кошти передаються для використання в інтересах боржника, то потім марно буде заявляти вимоги до другого з подружжя щодо повернення боргу за боржника. Якщо ж у договорі позики не буде зазначено, що гроші передаються для використання в інтересах сім’ї, то факт використання цих грошей в інтересах сім’ї потрібно буде доводити в суді, що насправді буде зовсім не просто. Якщо ж ви не потурбувалися про те, щоб зазначити в договорі позики, що гроші передаються позичальнику для використання в інтересах сім’ї, є ризик не отримати цих грошей ні від боржника, ні від другого з подружжя боржника.

Водночас, у випадку, якщо для стягнення боргу вам все таки доведеться звертатися до суду, за наявності відповідної згоди на укладення договору від другого з подружжя та за умови зазначення в договорі умови про використання грошових коштів в інтересах сім’ї, позов можна буде пред’являти до обох членів подружжя про стягнення з них боргу солідарно, що очевидно підвищує шанси на повернення боргу.

Отже, як видно, диявол криється в дрібницях. Тому, які б у вас не були відносини з потенційними позичальниками, при передачі грошей чи іншого майна в борг слід уважно підходити до оформлення позики.

Read 384 times