На сьогоднішній день існує чимало способів стягнення заборгованості. Найбільш поширений – шляхом звернення до суду. Однак є й більш простий і не менш ефективний спосіб – шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Цей спосіб незаслужено ігнорується, а даремно, оскільки дозволяє в рази зекономити час та гроші, оскільки виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, з яким одразу можна звертатися до державного чи приватного виконавця. Однак, для того, щоб скористатися цим правовим інструментом, необхідно, щоб були дотримані певні умови.

Загальні умови вчинення виконавчих написів нотаріусами встановлені Законом України «Про нотаріат» (надалі також – Закон). Зокрема, у ст. 88 цього закону передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Такі ж умови передбачено і Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. (надалі також – Порядок).

Однак, не кожен документ, який підтверджує безспірність заборгованості є таким, на якому може бути вчинено виконавчий напис нотаріуса. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. До таких документів відносяться:

1. Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно;
2. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням.

Для одержання виконавчого напису серед інших документів нотаріусу подаються оригінал нотаріально посвідченого договору/нотаріально посвідченого іпотечного договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, першою умовою для вчинення нотаріального напису нотаріусом є наявність нотаріально посвідченого договору, яким підтверджується наявність боргу та прострочення його сплати. Тобто, для того, щоб з мінімальним дискомфортом стягнути в майбутньому можливу заборгованість варто не пошкодувати часу та грошей і здійснити нотаріальне посвідчення договору.

Друга умова вчинення виконавчого напису нотаріуса це – безспірність заборгованості. Тобто, якщо сума заборгованості чи взагалі її наявність під питанням, то відповідно під питанням і вчинення виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, перед тим як вчиняти виконавчий напис нотаріуса варто подбати про те, щоб у вас на руках були всі документи, які беззаперечно підтверджують наявність заборгованості та її розмір.

Водночас, на практиці нотаріусу досить важко встановити наявність чи відсутність безспірності заборгованості, оскільки рішення про вчинення виконавчого напису приймається ним на підставі тих документів, що надаються стороною, яка зацікавлена у вчиненні виконавчого напису. Документи, які могли б підтвердити спірність заборгованості чи взагалі її відсутність і які можуть бути у іншої сторони договору, при вчиненні виконавчого напису, у нотаріуса як правило відсутні. Крім того, відсутній і обов’язок нотаріуса шукати документи та інформацію, які могли б свідчити про спірність заборгованості чи про її відсутність.
Таким чином, нерідко після вчинення виконавчого напису нотаріусом виявляється, що заборгованість відсутня, а якщо наявна, то зовсім не у такому розмірі, що породжує цілу купу проблем для сторони-боржника.

Третьою умовою для вчинення виконавчого напису нотаріусом є – строк його вчинення. Як вже вказано вище, за загальним правилом цей строк становить 3 роки. Однак, ст. 88 Закону також передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто, цей строк може становити і 1 рік.

Це положення відповідає тому, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження», а саме те, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Крім того, Порядком передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Разом тим, наявність у вас вчиненого нотаріусом виконавчого напису не дає вам 100 % гарантії стягнення заборгованості, оскільки сторона-боржник має можливість в судовому порядку визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, зокрема, за відсутності однієї із перелічених вище умов його вчинення.

Отже, як видно, вчинення виконавчого напису нотаріуса доволі прогресивний інструмент, який дозволяє дисциплінувати боржників з мінімальними втратами для себе. Однак, як і будь-який інструмент він ефективний за умови вмілого використання у потрібний час.