Усім нам відомо, наскільки актуальним є сьогодні питання щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. 

Часто буває так, що адміністративний шлях оскарження зупинення реєстрації ПН/РК виявляється безрезультатним і платник податків звертається до суду.

За даними Квартального звіту Ради бізнес-омбудсмена (за ІІ квартал 2021 року), протягом першого півріччя 2021 року на супроводженні ДПС перебували від 3 до 5,8 тис. справ щодо реєстрації ПН, рішення в яких вже набрали законної сили. Ще від 7,5 до 8,5 тис. справ перебували на розгляді у судах.
Проблема, дійсно, масштабна, а особливо, якщо враховувати, що в адміністративному суді справа про оскарження «блокування» ПН/РК може перебувати кілька років.
За таких умов постає питання: а чи можна розраховувати на реєстрацію ПН/РК, якщо судове рішення щодо них набрало законної сили після спливу 1095 днів з дати їх складання?

Нагадаємо, згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, право на реєстрацію ПН/РК зберігається за платником протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.

У свою чергу, в ІПК від 31.08.2021 р. № 3189/ІПК/99-00-21-03-02-06 ДПС України зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов’язано зареєструвати ПН, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН, але у будь-якому випадку в межах 1095 календарних днів з дати складання такої ПН. Адже на сьогодні ПКУ не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду. Іншими словами, якщо справа про оскарження «блокування» ПН/РК тривала кілька років і судове рішення набрало законної сили після спливу 1095 днів від дати складання ПН/РК, то, з точки зору ДПС, реєстрація буде неможливою.

Безумовно, такі часові межі є вкрай несправедливим для бізнесу, адже фактично, маючи рішення суду на свою користь, підприємець отримує бар’єр для його виконання.

Зазначимо, що Верховною Радою України у першому читанні було прийнято проект Закону № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відповідно до якого п. 198.6 ст. 198 ПК планується доповнити новим абзацом, згідно якого у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, перебіг строків на реєстрацію переривається на період зупинення реєстрації таких ПН/РК.

Тож, очікуємо на законодавче вирішення даного питання і, водночас, пам’ятаємо про те, що наразі питання оскарження «заблокованих» ПН/РК має часові межі та вимагає оперативних дій платників податків.

Звіт подають підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, - відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням.

Увага! Винятком є підприємства, в яких чисельність працівників менша восьми.

Форму звітності подають не пізніше ніж 1 березня року, наступного за звітним.

Звіти надаються тільки в паперовому вигляді безпосередньо до територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Чинними законодавчими та нормативними актами не передбачено подання звіту за формою № 10-ПОІ (річна) в електронному вигляді.

Роботодавцям треба зважати, що із 1 лютого 2022 року діє наказ Мінсоцполітики від 13.10.2021 р. № 589, котрий змінив низку профільних наказів щодо працевлаштування осіб із інвалідністю. На це звернули увагу у Фонді соціального захисту інвалідів. Усі нормативні зміни пов’язані із назвою Фонду. Мінсоцполітики привело у відповідність до законодавства тексти своїх наказів і слова "Фонд соціального захисту інвалідів" замінили на "Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю". Треба враховувати той факт, що нове словосполучення внесли і у форми бланків документів. У Фонді не прокоментували на скільки прискіпливо будуть відноситися до змін, але ліпше подавати звітність на оновленому бланку.

За неподання до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю звіту передбачено штраф (ч. 2 ст. 188-1 КпАП), а також є відповідальність за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю. Тому, невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.