Ми з колегами уже кілька років повторюємо одну мантру про банки. Мова про те, що банки отримують все більше і більше контрольних функцій. Якщо висловитися метафорично, то воно виглядало би десь так: із кожним місяцем у банку виростає додатковий зуб, який може дуже сильно і глибоко вкусити клієнта і цей укус може бути набагато болючіший ніж, наприклад, у податкової.
Зараз уже можна говорити про вісім таких «зубів». Дивіться самі:
- Банк збирає інформацію про кінцевих бенефіціарів активів, які через них циркулюють.
Таким чином у банку акумулюється вся інформація про тих, хто отримує фактичну вигоду від активу (наприклад – фактичного власника рахунку компанії, котра відкриває рахунок в банку). - Банк перевіряє законність походження ресурсів, які приносять клієнти.
Це дає змогу, наприклад, мати базу даних про джерела походження майна клієнтів. - Банк обмежує обіг готівкових грошей у великих обсягах.
Фактично, можна мати багато грошей у матрасі, але можливостей їх витрачати стає все менше. - Банк фізично та регулярно ідентифікує керівників компаній.
Тому вже важкувато знаходити «адміністратора», який натискає кнопки з мільйонами, але живе на Юпітері, де його важко дістати. - Банк збирає інформацію про багато доларових операцій і віддає цю інформацію до спеціального реєстру США.
Вільно користуватися американською валютою поза контролем її емітента стає все складніше. - Банк контролює сумнівні/підозрілі операції клієнтів і звітує про це до НБУ.
Із блокуванням платежів, яке є результатом такого контролю, стикалися вже майже усі. - Банк збирає інформацію про позичальників і здає її до бюро кредитних історій.
Через це буває складно отримати навіть якийсь копійчаний овердрафт, якщо у клієнта загубилася заборгованість перед іншим банком в кількасот гривень. - Банк генерує цифрові підписи для клієнтів.
Подивіться, скільки інформації про себе треба подати для такого генерування і зрозумієте, що соцмережі відпочивають.
Так що дбайте про гігієну власних активів і контролюйте інтимне життя ваших фінансів.