Часто трапляється, що товар прийшов від «свого» постачальника, який, звичайно, може зачекати, оборотні кошти пускаються на інші нагальні операції, розрахунок за товар відкладається і висить в обліку, забувається... Аж раптом його виявляє податкова і крім всього решти накладає штраф за нереєстрацію податкової накладної самим покупцем.

Наявна практична фіскальна позиція вказує на необхідність складання так званих «компенсуючих» податкових накладних на отримані, але не оплачені в межах 3 років товари, роботи, послуги (коли завершується позовна давність і податківці розцінюють їх як безоплатно отримані).

Раніше штраф складав 50% суми ПДВ по накладній, зараз він обмежений 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 гривень. Тепер про зміни податкового законодавства: закріпивши принципи стабільності, законодавець все ж часто змінює Податковий кодекс України (ПКУ), який з 2011 переписувався вже близько 150 разів. Сюди додаються багатошаровість (випадковий зразок ієрархії кодексу: підпункт «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39) та заплутаність (наприклад, розділ ХХ ПКУ із назвою «Перехідні положення», вміщує більше 10 підрозділів, окремі з яких роздуті на 50-70 пунктів та містять цілу купу винятків із основного тексту).

Так ось, щодо згаданого випадку з неоплаченим товаром. Законодавець змилостивився та в тому ж розділі з Перехідними положеннями передбачив виняток, а саме, що штрафи, застосовані через відсутність реєстрації податкової накладної нараховані платникам з 2017 до запровадження відповідних змін в 2020 застосовуються в розмірі 2,5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1700 гривень (абзац 2 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX ПКУ?).

Для більшого ефекту цифри: отримали товар вартістю близько 3 млн грн, з них 500 тис ПДВ, не оплатили, компенсуючі зобов’язання не нарахували, штраф податкової 50% - 250 тис грн., але товариство оскаржило це рішення (суд досі триває). Але тут в 2020 приходить нове ППР за яким замість 10 тис.$ треба сплатили лише 60 $.

Правда є один нюанс, зміни до закону вимагають, що такі податкові повідомлення-рішення повинні знаходитись в процедурі адміністративного або судового оскарження.

І тут відповідь на запитання чи потрібно оскаржувати навіть, на перший погляд, безперспективні рішення, стає очевидним – крім неузгодженого статусу, за рік-два законодавець може змінити регулювання на краще.

Ну а якщо залучати юристів, то в даному випадку можна було б дізнатись, що позовна давність може перериватись і податкові наслідки могли взагалі не настати.
Безперечно, в більшості про зміни законодавства платники дізнаються з новин, де спрощено розповідається про ключові моменти та їх безпосередній вплив на життя.

Проте, певні зміни закону часто зачіпають інші відносини, на які вони прямо не націлювались, або ж просто залишились поза увагою ЗМІ, і трапляється, що коли добре розібратись – це підносить різні приємності.