Чому саме зовнішній консультант краще штатного співробітника? А саме поговоримо про бухгалтерський аутсорсинг та його переваги.

Залучення зовнішнього консультанта гарантовано надасть можливість зекономити до 50% витрат у порівнянні із створенням окремої штатної одиниці всередині компанії. Перша проблема із якою доведеться стикнутися – це складність знайти хорошого спеціаліста і людину, якій можна довіряти.

Та все ж таки, знайшовши підходящу кандидатуру необхідно буде вирішувати ще ряд питань: організація робочого місця, мотивація, щомісячна сплата податків із заробітної плати, заміна та фінансове забезпечення працівника на час відпустки чи лікарняного, забезпечення постійного навчання... і в результаті, ви все рівно не отримаєте відповіді на низку питань, що виникатимуть у процесі розвитку вашого бізнесу.

«Якщо у вас є яблуко, і у мене є яблуко, і якщо ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея, і в мене є ідея, і ми обмінюємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї.» Джордж Бернард Шоу.

Важливою перевагою співпраці із консалтинговою компанією – є комплексний підхід. До обслуговування залучаються бухгалтери, сертифіковані аудитори, фінансові консультанти, юристи та адвокати. Кожен співробітник може отримати висококваліфіковану консультацію всередині компанії із будь-якого питання, що стосується розвитку вашого бізнесу, оптимізації системи оподаткування, а також, у компанії впроваджена система подвійного контролю. Гарантовано, що у вас не залишиться питань, які не матимуть відповіді, а також задач, які не можливо вирішити. «Хороший радник краще, за будь-які багатства» Сократ.

А на завершення, хочеться сказати, що навіть якщо ви вирішили надати перевагу штатному працівнику, то консалтингова компанія може стати вам надійним помічником у даній справі, адже це не виключає потреби мати паралельно ще й радників, бо всі переваги зберігаються...

Тож успіху вам у прийнятті правильного рішення!

Информационная справка относительно правового регулирования законодательством Грузии отношений, связанных с получением вида на жительство, осуществлением предпринимательской деятельности и налогообложением полученных от нее доходов

1. Каковы основания и процедура получения вида на жительство в Грузии в связи с приобретением в собственность недвижимого имущества?

Одним из оснований для получения временного (есть еще и постоянный, основания для получения которого более существенные, а процедура – более сложная) вида на жительство в Грузии является приобретение заявителем в собственность недвижимого имущества (квартиры, дома, земельного участка под застройку, иных объектов жилой или коммерческой недвижимости), которое соответствует следующим критериям:

1)  объект недвижимости должен быть завершен строительством, а право собственности заявителя на него - зарегистрировано в соответствующем государственном реестре;

2)  стоимость объекта недвижимости должна составлять не менее 35 000,00 (тридцати пяти тысяч) долларов США и быть подтверждена заключением об оценке аккредитованного Аккредитационным Центром Грузии субъекта оценочной деятельности.

Среди документов, которые должны быть поданы для получения временного вида на жительство на основании приобретения в собственность объекта недвижимости, следует обратить внимание на:

1)  копию иностранного паспорта заявителя с отметками о пересечении границы Грузии и визой, срок действия которой на момент обращения за получением временного вида на жительство составляет не менее 40 (сорока) дней;

2)  письменные рекомендации заявителя в поддержку обращения за получением временного вида на жительство от 3 (трех) граждан Грузии, уполномоченных представлять субъектов, осуществляющие предпринимательскую деятельность на территории Грузии.

Сумма государственного сбора за подачу обращения зависит от срока его рассмотрения и составляет:

1)  210 грузинских лари (около 80 долларов США), если срок рассмотрения обращения составляет 30 дней;

2)  330 грузинских лари (около 125 долларов США), если срок рассмотрения составляет 20 дней;

3)  410 грузинских лари (около 155 долларов США), если срок рассмотрения составляет 10 дней.

Процедура предоставления временного вида на жительства завершается выдачей e-residence card – документа, удостоверяющего личность иностранца, его гражданство и место проживания в Грузии. Заявитель обязан обратиться за выдачей e-residence card на протяжении 6 (шести) месяцев после получения решения о предоставлении временного вида на жительство – в противном случае, вид на жительство прекращается и процедуру его получения необходимо начинать заново.

Вид на жительство предоставляется сроком на 1 (один) год с возможностью его продления на такой же срок в течение следующих 5 (пяти) лет, при условии, что объект недвижимости остается в собственности заявителя. После истечения шести лет, на протяжении которых заявителю был предоставлен временный вид на жительство, он может обратиться за предоставлением постоянного вида на жительства

После того, как временный вид на жительство был получен заявителем, за его получением также могут обратиться супруга заявителя и его несовершенные дети, при условии предоставления свидетельств о браке и рождении детей.

2. Установлены ли законодательством Грузии требования относительно организационно-правовой формы ведения бизнеса по предоставлению в аренду недвижимого имущества лицом, получившим вид на жительство в Грузии на основании приобретения в собственность такого недвижимого имущества?

Законодательством Грузии разрешено осуществление предпринимательской деятельности, в том числе по предоставлению в аренду недвижимого имущества, как через физических лиц-предпринимателей, в том числе, на упрощенной системе налогообложения, так и через юридических лиц.

Однако, при выборе организационно-правовой формы ведения бизнеса по предоставлению в аренду недвижимого имущества лицом, получившим вид на жительство в Грузии на основании приобретения в собственность такого недвижимого имущества, необходимо учитывать следующее:

1)  одним из условий поддержания действия (ежегодного продления) временного вида на жительство в Грузии, полученного на основании приобретения в собственность недвижимого имущества, является сохранение права собственности заявителя на такое имущество на протяжении 6 (шести) лет, после чего заявитель может обратиться за предоставлением ему постоянного вида на жительство;

2)  в том случае, если внесение недвижимого имущества (права пользования им или другого аналогичного права, позволяющего передавать такое имущество в аренду) в уставный капитал юридического лица препятствует поддержанию действия (ежегодному продлению) временного вида на жительство в Грузии, полученного на основании приобретения в собственность такого недвижимого имущества, то ведение такого бизнеса на протяжении первых 6 (шести) лет возможно только через физическое лицо-предпринимателя, а после истечения этого срока (если это будет оправдано целями бизнеса и выгодно с точки зрения налогообложения) – и через юридическое лицо.

Что касается применения физическим лицом-предпринимателем упрощенной системы налогообложения (статус микро-бизнеса и малого бизнеса), то для ведения рассматриваемого бизнеса это не принесет никаких преимуществ. Так, в соответствии с налоговым законодательством Грузии, доходы, полученные от предоставления в аренду недвижимого участия, не включаются в состав доходов, которые разрешено облагать налогом по упрощенной системе. Таким образом, независимо от статуса микро-бизнеса или малого бизнеса, доходы физического лица-предпринимателя от предоставления в аренду недвижимого имущества в аренду будут облагаться налогом по общей системе.

3. Какими налогами облагаются доходы бизнеса по предоставлению в аренду недвижимого имущества в Грузии?

С учетом описанных выше вариантов организационно-правовой формы ведения бизнеса по предоставлению в аренду недвижимого имущества в Грузии, будут рассмотрены налоговые последствия осуществления такой деятельности:

1)  собственником недвижимого имущества, зарегистрированным в качестве физического лица-предпринимателя:

2) юридическим лицом, учредителем которого является собственник недвижимого имущества.

Перечень налогов, которыми облагается рассматриваемый бизнес, для обоих вариантов организационно-правовой формы является практически идентичным:

- подоходный налог / налог на прибыль;

- НДС;

- налог на недвижимость.

Как видим, оптимальным представляется налогообложение доходов от ведения бизнеса по предоставлению в аренду жилья для проживания в нем – через физическое лицо-предпринимателя, а коммерческой недвижимости – через юридическое лицо.

[1] Ставка в 5% предусмотрена для налогообложения доходов от предоставления в аренду только жилой недвижимости и только для целей проживания в ней.

[2] Для налогообложения доходов от предоставления нежилой (коммерческой) недвижимости применяется общая ставка в 20%.

[3] Регистрация в качестве плательщика НДС является обязательной в том случае, если годовой доход равняется или превышает 100 000,00 грузинских лари (около 38 000,00 долларов США).

[4] Базой налогообложения является рыночная стоимость недвижимого имущества, а ставка налога зависит от совокупного годового дохода семьи. Если он не достигает 40 000,00 грузинских лари (около 15 000,00 долларов США), то налогоплательщик освобождается от уплаты налога.

[5] Если совокупный годовой доход семьи находится в пределах 40 000,00 грузинских лари до 100 000,00 грузинских лари (около 38 000,00 долларов США), то ставка налога колеблется от 0,05% до 0,20%.

[6] Если совокупный годовой доход семьи превышает 100 000,00 грузинских лари, то ставка налога колеблется от 0,8% до 1%.

[7] Налог подлежит уплате только при распределении прибыли, в частности, при выплате дивидендов учредителю или другими способами, предусмотренными в Налоговом кодексе Грузии. То есть если учредитель примет решение реинвестировать полученную прибыль, то она налогообложению не подлежит.

[8] Ставка в 5% предусмотрена для налогообложения выплаты дивидендов. При этом сумма налога удерживается при выплате и в дальнейшем доход у физического лица налогообложению не подлежит.

[9] Ставка в 15% предусмотрена для налогообложения распределения прибыли другими, нежели выплата дивидендов, способами – например, предоставления займа учредителю-нерезиденту и так далее.

[10] Базой налогообложения является среднегодовая остаточная балансовая стоимость недвижимого имущества.

Аналізуємо новий Закон про житлово-комунальні послуги. Якими бонусами можна скористатись, якщо проявити трошки активностей?

У минулому році був прийнятий новий закон «Про житлово-комунальні послуги». Передбачалося, що діяти він почне вже з 10 червня, але частину нововведень відтермінували. Зокрема, в частині регулювання комунальних послуг і введення в дію пені за несвоєчасно сплачені житлово-комунальні послуги та, відповідно, штрафні санкції до виконавців послуг.  Утім, новації вже відбулися і торкнуться кожного, хто не в лісі живе і не росою вмивається. 

Передовсім звертає на себе увагу те, що новий закон, у порівнянні зі старим, не схожий на декларацію всього хорошого з елементами пролобійованих для монополістів плюшок. Він більше став схожим на нормально виписані правила, якими повинні будуть керуватися всі учасники процесу. Для простого споживача це означає можливість відкрити закон і знайти конкретну відповідь на конкретне запитання, якщо воно виникне в якійсь конкретній життєвій ситуації. Дотепер за такою відповіддю треба було ходити до десятків а то й сотень всяких відомчих наказів, інструкцій, правил і т.п. Заняття це ніколи не входило до переліку найприємніших і, особливо, якщо врахувати що половина з таких джерел були майже таємними, а інша половина написана для людей із надприродною здатністю розгадувати шифри.

Відтепер ЖЕК – це бізнес

Дуже велика частина закону, яка вже вступила в дію, присвячена управлінню багатоквартирними будинками. Тут прослідковується головна ідея комунальної реформи, суть якої можна викласти так: відтепер ЖЕК – це бізнес і бізнес дуже не поганий. Якщо ви хочете щоб на вас добре заробляли, а ви отримувати те саме, що 30 років тому, то продовжуйте ігнорувати життя будинку  − все вирішать без вас і за вас. Якщо ж захочете пожити як «біла» людина, то треба проявити трошки завзятості і ще чогось такого. 

У деталях це виглядає наступними чином. Таке поняття як «балансоутримувач» припиняє існувати. Будинок буде належати власникам квартир. А от що з ним робити, вони повинні до 1 травня 2020 року визначитись самі. Опції існують такі: створити товариство співвласників квартир чи обслуговуючий кооператив і самим обслуговуватись; не створювати нічого але разом із сусідами знайти бізнесмена, а відтепер ним може бути і простий ФОП, який буде обслуговувати будинок; не робити нічого і тоді після 1 травня 2020 р. районні чиновники призначать вам управителя будинку. Ось тут варто замислитися, чи не буде він близьким родичем чиновників? Точно не буде брати з вас плату у кілька мільйонів гривень за квітку, вирізану із пластикової плашки зі смітника? Гарантовано виростить гранатовий сад під під’їздом?

Домоправитель, а не мучитель…

А ось якими бонусами можна скористатись, якщо таки проявити трошки активностей, обрати, створити собі сумлінного управителя і час від часу проявляти інтерес до того, що він робить... По-перше, на значну частину комунальних сервісів він може укладати загальні договори (колективний споживач), оплачувати їх і вести комунікацію із провайдерами цих послуг. Це означатиме, що замість, скажімо, десятка окремих платіжок на місяць, ви оплачуватимете одну (на управителя), а вже він оплачуватиме самостійно послуги з постачання води, тепла, електрики, газу та поводження з відходами. По-друге, управитель може контролювати якість послуг, які отримуєте ви і самостійно «воювати» з постачальниками, якщо вони ще не зрозуміли, що рівень сервісів у XIX і XXI ст. має дещо відрізнятися. Ну і, нарешті, можливість змінювати управителя в разі коли його послуги перестають вас задовольняти, стає абсолютною реальністю, а не декларацією. Щоправда, для того, щоб скористатися такою можливістю, потрібно бути дуже уважним до змісту договору, який укладається з управителем, бо кілька зайвих слів у розділі про розірвання угоди можуть перетворити процес такого розлучення у безкінечний серіал  без щасливого кінця.

Хто кому винен?

Ще один чималий блок нововведень стосується відносин споживача і постачальника комунальних послуг. Тут ми бачимо досить потужний «перекос» у бік інтересів споживачів і спробу позбавити комунальників можливості відсижуватися в кущах. Скажімо, з 1 травня 2019 року вводиться так звана презумпція «неналежної якості послуг». Тобто, у випадку, коли ви маєте сумніви в тому, що рідина, яка витікає із вашого крана, називається водою, достатньо буде заявити про свої претензії, а вже постачальник має довести належну якість послуги. До цього часу все відбувалося навпаки. Зокрема, нам спочатку треба було довести неналежну якість послуги (акти, експертизи, перевірки тощо), а вже потім вимагати виправлення ситуації. До речі, по-новому в законі описано історію з реакцією постачальника на претензії споживача. Ті, кому відома кількість кульбітів, які дотепер треба було робити для того, щоб отримати відповідь на свою претензію, оцінять: у випадку, якщо постачальником у визначений строк не надано аргументовану відповідь споживачеві, претензія вважатиметься визнаною. Як тільки-но це станеться, ви отримаєте змогу притягати постачальника до відповідальності: штрафи, компенсації і таке інше.

Про субсидії і дещо важливе…

Насамкінець – про кілька розрізнених, але важливих нововведень, які торкаються проблем, що багато разів виникали раніше, але не мали однозначного вирішенні або не мали взагалі:

- З 1 січня 2019 року пільги і субсидії повинні надавати грошима.

- З 1 травня 2019 року запроваджується правило, за яким споживач має право відмовитись від послуги централізованого гарячого водопостачання та теплопостачання, якщо в будинку це зробило не менше половини мешканців. Тобто, для відключення гарячої води і опалення не потрібно буде шукати чиюсь згоду, коли в ньому половину споживачів вже відключено.

- Невдовзі, в разі аварії якоїсь із систем постачання, сервісна компанія почне користуватись правом припинити постачання послуги споживачеві, який відмовився надати доступ до свого приміщення задля локалізації, усунення наслідків аварії.

- У сфері житлово-комунальних послуг вводиться солідарна відповідальність усіх мешканців в частині оплати послуг. Це означає, що борги за послуги зможуть і будуть стягувати не тільки з того, з ким договір підписаний (на кого особовий рахунок відкрито), а з усіх, хто проживає разом із споживачем (і не обов’язково «прописаних»).

Усе те, про що йдеться вище, очевидно, почне працювати і не відразу і не так ідеально, як описано. Але тенденції у цій сфері вже є очевидними: держава, влада відсторонюється від активної участі в процесах між споживачем та сервісними організаціями і заохочує перших брати контроль над ситуацією у свої руки. Якщо споживач скористається такою нагодою, то отримає приз у вигляді економії грошей і вищої якості сервісу, збільшення позитивних емоцій тощо. Якщо не скористається, то спихнути вже не буде на кого.

Зменшення податкового навантаження - нагальна потреба будь-якого бізнесу. Підпріємці уважно підходять до фінансового планування, проте податкове планування розглядають як щось відособлене. Та це не лише пошук законних можливостей зменшення податкових платежів. Це спосіб як убезпечити свій бізнес від зайвих витрат грошей та часу. Тому податкове планування можна й потрібно розглядати як одну з основних функцій фінансового менеджменту

Хочу платити менше!

Нині у термінах фінансового менеджменту податкове планування передбачає в основному дві речі: по-перше, знати про види, суми та порядок сплати податків, а по-друге − розуміти заходи зменшення податкового навантаження. Зокрема в залежності від структури витрат та специфіки діяльності податкове навантаження (співвідношення суми нарахованих податків до отриманого доходу) коливається в межах від 7% до 10%. Ба більше, для платників ПДВ воно може досягати від 13% до 15%. Й у підприємця навряд чи може виникнути думка про те, що такими сумами можна нехтувати.

Подивимось на рентабельність…

Незважаючи на те, що вже чимало написано і сказано про основні системи оподаткування, види податків та базу стягнення, досі чимало підприємців майже не розуміють, що і як вони повинні сплачувати. Першим каменем спотикання виявляться вибір прибуткового податку. Що обрати, податок з доходів чи прибутку? Найголовніше, на що треба звертати увагу − це рентабельність продажів, тобто співвідношення прибутку до доходу. Саме він визначає, який з даних податків буде меншим до сплати. Так, при низькій рентабельності, але при значному обороті податок з доходу точно буде гіршим варіантом. І навпаки, при високій рентабельності − краще обирати податок з доходу. В обох випадках для розрахунку суми податку потрібно знати розмір бази оподаткування: дохід або прибуток. Розглянемо на прикладі… Ваш дохід склав 4 млн. грн, з нього прибуток − 800 000 грн. Сума єдиного податку до сплати − 200 000 грн, а сума податку на прибуток − 144 000 грн. Отже, як наслідок неправильного вибору системи оподаткування ви втрачаєте 54 000 грн.

ПДВ. Знайомимось ближче з партнерами…

Чи стати платником податку на додану вартість, чи ні – це вже залежить від того, чи є платниками ПДВ ваші постачальники, якщо інше не зобов’язується законодавством. Інакше кажучи, не маючи податкового кредиту, ви сплачуватимете ПДВ з власного доходу. Наприклад, ви купуєте товарів та послуг на 100 000 грн на місяць, сума виручки становить 130 000 грн. У випадку, коли в 100 000 грн вже враховано ПДВ, сума до сплати становитиме 60 000 грн, а у випадку, коли ПДВ взагалі відсутній (хоча таке трапляється рідко), вона сягне 260 000 грн. Враховуйте, що кожні 100 000 грн «без ПДВ» коштуватимуть вам додаткових 20 000 грн ПДВ до сплати.

Кому зарплату?

Податки та збори з заробітної плати є окремим питанням для бізнесу. Більшість підприємців вважає, що виплати працівникам є справою внутрішньою, але глибоко помиляються. Законодавство регламентує не лише граничні суми виплати, але і граничні строки та додаткові нарахування окрім основної заробітної плати. Візьміть суму зарплати до виплати, додайте податок з доходу фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (можна просто помножити на 0,5155), і, якщо давно не підвищували зарплату, додайте суму індексації (за декілька місяців звичайно вона не перевищує 5%-10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а також додайте суму річної основної відпустки (при незмінному окладі вона буде за розміром відповідати місячній зарплаті) разом з податками − і ви отримаєте загальну суму витрат на оплату праці разом з податками. Чому я об’єднав податки та зарплату? Тому що строки виплати в них однакові. Отже, виплачуєте кошти − сплатіть податки. Окрім того, поки що ніхто не скасовував виплату авансу, який за розміром не може бути меншим ніж за фактично відпрацьований час.

Ще одне надокучливе питання для підприємців − відповідальність за порушення строків виплати. Дійсно, за невиплату сум ЄСВ при виплаті зарплати передбачено 111 690 грн штрафу, за порушення строків виплати зарплати або виплату не в повному розмірі − 11 169 грн штрафу. І це все стосується лише кадрових питань, тому перед здійсненням господарських операцій обов’язково порадьтесь із фахівцем.

Заплатимо, як будуть кошти…

На відміну від звичайної заборгованості перед постачальником або клієнтом, податкове зобов’язання мають суворі межі сплати. Окрім штрафу, згідно з Податковим кодексом України, який межує від 10% до 50% від суми несплачених податків та пені, є ще адміністративний штраф. Наприклад, у вас не вистачило коштів для сплати ЄСВ по зарплаті у розмірі 20 000 грн і ви вирішили сплатити наступного дня. Але… лише день минув, а податківці вже автоматично нараховують вам штраф у розмірі 4 000 грн і сума до сплати становить вже 24 000 грн.

На практиці є два найпопулярніші варіанти планування сплати податків: вирахування певного відсотка від доходу і сплата коштом одного або декількох надходжень у майбутньому. Який варіант кращий? Вам вирішувати. Але варто врахувати, що відстрочення платежу клієнтом не тягне за собою значних штрафів (якщо це не прописано в договорі), а ось несвоєчасна сплата податків − так. Тому, якщо не хочете обмежувати себе в оборотних коштах, намагайтесь створити такі умови, щоб сплата значних сум не залежала від одного клієнта (або однієї оплати). У термінах фінансового планування це називається диверсифікацією ризиків. Можливо, складне поняття для розуміння, але розподіл сум податку в часі або між клієнтами допоможе вам певною мірою вберегти вас від неприємних і іноді «болючих» санкцій.

9 жовтня 2017 року відбулися Установчі збори Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу. Започаткована Business Ombudsman Council - Ukraine за підтримки European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) та OECD з метою просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу, мережа об’єднала лідерів вітчизняного та міжнародного бізнесу у галузях промисловості, сільського господарства, фінансового сектору та сектору послуг. 

Група компаній "VIP Consulting"має честь повідомити про набуття членства у мережі та запрошує своїх партнерів і друзів долучатися! Створимо умови до прозорого та відповідального бізнесу в Україні разом!

Дякуємо Шемета, Альгирдас,Tetiana Kheruvimova, Olga Pikulska, Victoria Volotovska та інших членів команди UNIC за колосальну роботу!