Звільнення операцій з постачання програмної продукції від ПДВ було запроваджено в Податковому кодексі України (ПК України) ще з 2013 року та діятиме згідно чинної редакції до 1 січня 2023 року.

Тобто 2/3 пільгового періоду вже пройшло і здавалося б, що за 7 років навіть недосконалі формулювання закону повинні були прояснитись у практиці.

Однак, у цей час змінювались і суспільні відносини, і нормативне регулювання. Так, на фоні технологічного розвитку в світі, в Україні також стрімко зростав інтерес та наповнювався ринок хмарних сервісів. При цьому, хай не миттєво, але на такі зміни реагував законодавець.

Звільнення операцій з постачання програмної продукції від ПДВ було запроваджено в Податковому кодексі України (ПК України) ще з 2013 року та діятиме згідно чинної редакції до 1 січня 2023 року.

Тобто 2/3 пільгового періоду вже пройшло і здавалося б, що за 7 років навіть недосконалі формулювання закону повинні були прояснитись у практиці.

Однак, у цей час змінювались і суспільні відносини, і нормативне регулювання. Так, на фоні технологічного розвитку в світі, в Україні також стрімко зростав інтерес та наповнювався ринок хмарних сервісів. При цьому, хай не миттєво, але на такі зміни реагував законодавець.

Цілком передбачувано, податківці мають своє розуміння закону, зокрема, якщо внаслідок постачання інших послуг, пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загально­встановленому порядку за ставкою 20 % (лист ДФС України від 09.01.2018 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

З легкістю сюди можна віднести випадок, коли в хмарному сервісі плата нараховується залежно від використаного трафіку, обсягу пам’яті, навантаження тощо, тобто спожитих ресурсів, та відповідно варіюється в різні періоди, але при цьому жодних змін в програмній продукції не відбувається.

Так само не змінилось розуміння ДПС користування сервером, як оренди рухомого майна, коли за договором надається не лише доступ до програмної продукції, але й фактично використовуються апаратні ресурси (зберігання даних тощо) – це, на думку контролюючого органу, послуги, яких податкова пільга не стосується.

Звичайно, листи ДФС, зокрема, індивідуальні податкові консультації, не мають загальнообов’язкової сили, але дають достатні підстави прогнозувати позицію контролюючого органу в аналогічних відносинах. При цьому, на сьогодні немає усталеної судової практики на користь якогось підходу застосування податкової пільги у відносинах, що виникли з 2018 року.

Опосередковані висновки про звільнення від ПДВ постачання доступу до онлайн-сервісів зроблено в рішеннях Окружного адміністративного суду міста Києва 06.02.2019 №826/8167/18, від 02.06.2020 №640/8354/19. Однак, фактичні обставини цих справ були ближчими до віддаленого користування комп’ютерними програмами (пошук та отримання інформації), а не хмарними послугами загалом.

В той же час, часто самі правовласники хмарних сервісів, виділяють у своєму продукті як програмні, так і апаратні ресурси, а також зазначають про їх обслуговування. Наприклад, відома компанія AWS (Amazon Web Services) визначає хмарні обчислення, як доставку ІТ-ресурсів на вимогу через Інтернет з оплатою за фактом використання, коли отримується доступ до технологічних сервісів: обчислювальних сервісів, сховищ і баз даних, які можна користуватися в міру необхідності.

При цьому, виділяється три основні моделі IaaS (інфраструктура як сервіс – доступ до мережевих комп'ютерів (віртуальне або виділене обладнання)), PaaS (платформа як сервіс – готові обладнання і операційна система, які обслуговуються постачальником) і SaaS (програмне забезпечення як сервіс).

Цілком передбачувано, податківці мають своє розуміння закону, зокрема, якщо внаслідок постачання інших послуг, пов’язаних із програмною продукцією, не відбувається жодних змін у програмній продукції, то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загально­встановленому порядку за ставкою 20 % (лист ДФС України від 09.01.2018 р. № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

З легкістю сюди можна віднести випадок, коли в хмарному сервісі плата нараховується залежно від використаного трафіку, обсягу пам’яті, навантаження тощо, тобто спожитих ресурсів, та відповідно варіюється в різні періоди, але при цьому жодних змін в програмній продукції не відбувається.

Так само не змінилось розуміння ДПС користування сервером, як оренди рухомого майна, коли за договором надається не лише доступ до програмної продукції, але й фактично використовуються апаратні ресурси (зберігання даних тощо) – це, на думку контролюючого органу, послуги, яких податкова пільга не стосується.

У 2020 році врешті намітились законодавчі орієнтири.

16.06.2020 Верховна рада України прийняла в першому читанні законопроект 2655 від 20.12.2019 «Про хмарні послуги», у якому містяться визначення ключових термінів:

В аспекті питання податкової пільги з ПДВ, буквально, доступ до онлайн-сервісів передбачено лише щодо поставки програмного забезпечення як послуги, тоді, як всі решта видів хмарних та/або супутніх послуг такої прив’язки у тексті законопроекту не знаходять.

Очевидно, що після набрання таким проектом сили закону, він почне змінювати практику застосування податкової пільги з ПДВ при поставці програмної продукції, даючи нові орієнтири.

Відтак, незмінно важливе значення має документальне оформлення таких операцій, зокрема, наявність/відсутність прописаних орієнтирів за якими можна буде обґрунтувати обраний режим оподаткування в разі наступних перевірок, адміністративних оскаржень чи судових процесів. Саме тому, юридичний супровід доцільний вже на етапі укладення договорів, оскільки в подальшому це стане фундаментом чи дірою вашого захисту.
Хмарна послуга - послуга надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень;  хмарні ресурси - будь-які технічні та програмні засоби або інші компоненти інформаційної (автоматизованої) системи, які доступні за допомогою технології хмарних обчислень, такі як процесорний час (обчислювальна потужність), місце в сховищах даних, обчислювальні мережі, бази даних і комп’ютерні програми.

При цьому, законодавець частково врахував вказані вище технологічні аспекти й виділив у законопроекті такі види хмарних послуг:

Інфраструктура як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень.

Платформа як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні разом з інфраструктурою доступу до наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технологій хмарних обчислень.

Програмне забезпечення як послуга – хмарна послуга, що полягає у наданні доступу до прикладних комп’ютерних програм за допомогою технологій хмарних обчислень через онлайн-сервіс або комп’ютерні програми-агенти.

Безпека як послуга – послуга кіберзахисту, яка надається з використанням хмарних ресурсів.

Інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.

Також, у законопроекті «Про хмарні послуги» виділено окремі супутні до хмарних послуги, наприклад, технічного адміністрування, підтримки, розміщення обладнання у ЦОД, надання у віддалене користування технічних засобів (оренда виділеного серверу) тощо.

Зменшення податкового навантаження - нагальна потреба будь-якого бізнесу. Підпріємці уважно підходять до фінансового планування, проте податкове планування розглядають як щось відособлене. Та це не лише пошук законних можливостей зменшення податкових платежів. Це спосіб як убезпечити свій бізнес від зайвих витрат грошей та часу. Тому податкове планування можна й потрібно розглядати як одну з основних функцій фінансового менеджменту

Хочу платити менше!

Нині у термінах фінансового менеджменту податкове планування передбачає в основному дві речі: по-перше, знати про види, суми та порядок сплати податків, а по-друге − розуміти заходи зменшення податкового навантаження. Зокрема в залежності від структури витрат та специфіки діяльності податкове навантаження (співвідношення суми нарахованих податків до отриманого доходу) коливається в межах від 7% до 10%. Ба більше, для платників ПДВ воно може досягати від 13% до 15%. Й у підприємця навряд чи може виникнути думка про те, що такими сумами можна нехтувати.

Подивимось на рентабельність…

Незважаючи на те, що вже чимало написано і сказано про основні системи оподаткування, види податків та базу стягнення, досі чимало підприємців майже не розуміють, що і як вони повинні сплачувати. Першим каменем спотикання виявляться вибір прибуткового податку. Що обрати, податок з доходів чи прибутку? Найголовніше, на що треба звертати увагу − це рентабельність продажів, тобто співвідношення прибутку до доходу. Саме він визначає, який з даних податків буде меншим до сплати. Так, при низькій рентабельності, але при значному обороті податок з доходу точно буде гіршим варіантом. І навпаки, при високій рентабельності − краще обирати податок з доходу. В обох випадках для розрахунку суми податку потрібно знати розмір бази оподаткування: дохід або прибуток. Розглянемо на прикладі… Ваш дохід склав 4 млн. грн, з нього прибуток − 800 000 грн. Сума єдиного податку до сплати − 200 000 грн, а сума податку на прибуток − 144 000 грн. Отже, як наслідок неправильного вибору системи оподаткування ви втрачаєте 54 000 грн.

ПДВ. Знайомимось ближче з партнерами…

Чи стати платником податку на додану вартість, чи ні – це вже залежить від того, чи є платниками ПДВ ваші постачальники, якщо інше не зобов’язується законодавством. Інакше кажучи, не маючи податкового кредиту, ви сплачуватимете ПДВ з власного доходу. Наприклад, ви купуєте товарів та послуг на 100 000 грн на місяць, сума виручки становить 130 000 грн. У випадку, коли в 100 000 грн вже враховано ПДВ, сума до сплати становитиме 60 000 грн, а у випадку, коли ПДВ взагалі відсутній (хоча таке трапляється рідко), вона сягне 260 000 грн. Враховуйте, що кожні 100 000 грн «без ПДВ» коштуватимуть вам додаткових 20 000 грн ПДВ до сплати.

Кому зарплату?

Податки та збори з заробітної плати є окремим питанням для бізнесу. Більшість підприємців вважає, що виплати працівникам є справою внутрішньою, але глибоко помиляються. Законодавство регламентує не лише граничні суми виплати, але і граничні строки та додаткові нарахування окрім основної заробітної плати. Візьміть суму зарплати до виплати, додайте податок з доходу фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (можна просто помножити на 0,5155), і, якщо давно не підвищували зарплату, додайте суму індексації (за декілька місяців звичайно вона не перевищує 5%-10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а також додайте суму річної основної відпустки (при незмінному окладі вона буде за розміром відповідати місячній зарплаті) разом з податками − і ви отримаєте загальну суму витрат на оплату праці разом з податками. Чому я об’єднав податки та зарплату? Тому що строки виплати в них однакові. Отже, виплачуєте кошти − сплатіть податки. Окрім того, поки що ніхто не скасовував виплату авансу, який за розміром не може бути меншим ніж за фактично відпрацьований час.

Ще одне надокучливе питання для підприємців − відповідальність за порушення строків виплати. Дійсно, за невиплату сум ЄСВ при виплаті зарплати передбачено 111 690 грн штрафу, за порушення строків виплати зарплати або виплату не в повному розмірі − 11 169 грн штрафу. І це все стосується лише кадрових питань, тому перед здійсненням господарських операцій обов’язково порадьтесь із фахівцем.

Заплатимо, як будуть кошти…

На відміну від звичайної заборгованості перед постачальником або клієнтом, податкове зобов’язання мають суворі межі сплати. Окрім штрафу, згідно з Податковим кодексом України, який межує від 10% до 50% від суми несплачених податків та пені, є ще адміністративний штраф. Наприклад, у вас не вистачило коштів для сплати ЄСВ по зарплаті у розмірі 20 000 грн і ви вирішили сплатити наступного дня. Але… лише день минув, а податківці вже автоматично нараховують вам штраф у розмірі 4 000 грн і сума до сплати становить вже 24 000 грн.

На практиці є два найпопулярніші варіанти планування сплати податків: вирахування певного відсотка від доходу і сплата коштом одного або декількох надходжень у майбутньому. Який варіант кращий? Вам вирішувати. Але варто врахувати, що відстрочення платежу клієнтом не тягне за собою значних штрафів (якщо це не прописано в договорі), а ось несвоєчасна сплата податків − так. Тому, якщо не хочете обмежувати себе в оборотних коштах, намагайтесь створити такі умови, щоб сплата значних сум не залежала від одного клієнта (або однієї оплати). У термінах фінансового планування це називається диверсифікацією ризиків. Можливо, складне поняття для розуміння, але розподіл сум податку в часі або між клієнтами допоможе вам певною мірою вберегти вас від неприємних і іноді «болючих» санкцій.