Жив був собі Петро. Файний чоловік, розумний, завзятий, працював на двох роботах, аби купити собі машину, добудувати хату і трошки ще на пиво. Вирішив він, що не буде працювати на Михайловича, бо той клятий капіталіст однозначно не додає йому зарплатні. Зібрав грошенят, проїхав по селі, скупив овочі, м'ясо, молоко і повіз в райцентр торгувати. Торгує місяць, другий, а в нього купують і купують. Вирішив найняти сусідку на лоток на базарі, а сам буде їздити за товарами.
І ось він вже потихеньку став малим бізнесом. Обороти і прибутки ростуть. Петро вже думає, що скоро купить автомобіль. Але Петро упустив один момент, він ще не знає, що його прибуток не зовсім прибуток. От якби він найняв собі водія, а сам тільки керував, то і грошей стало б менше. Проте тоді Петро б зрозумів, що по факту його бізнес не такий і прибутковий. Але зараз гроші є, і авто здається не таким вже далеким.
Час йде, обороти ростуть, і його бізнес вже потребує більше оборотних грошей. Бо наче все добре, а касові розриви, як грім посеред ясного неба, все частіше. Думає Петро, де б взяти грошенят. Ех, якби він зареєстрований був, та ще й би показував всі свої доходи, то може банк би щось підкинув. Але то ж податки платити, бухгалтера наймати, ще й відсотки великі.
Починає вже він вкладати свої гроші. Вклад за вкладом, ще один лоток, зарплата сусідці, бензин. Доводиться ціни підіймати. А гроші, як вода, тільки прийшли, а вже й немає.
Та Петру вже не так сумно, бо поки бізнес набрав оборотів, він і машину купив, і хату добудував, і дочку заміж віддав. А торгівля стає все складнішою, все більше конкурентів, домовлятись за молоко все складніше, ще й податкова дихає в спину.
Подумав Петро і вирішив - продам той бізнес, бо капіталізм то зле, куплю собі ділянку та й здам в оренду.
Ось така казка. І абсурдна і не зовсім. Якби ми могли б зупинити Петра на кожному з етапів і підказати, що робити, то певно може з нього був новий Безос.
Проблема в тому, що зростаючий бізнес постійно потребує оборотних коштів, і якщо вони вчасно не з'являться, то бізнес почне втрачати можливості. А втрачені можливості - це втрачені гроші.
Мораль казки така: відокремлюйте особисті фінанси від бізнесу, бо тільки так можна бачити і не втрачати можливості, які у ньому з’являються.